Історія

Стара церква

Церква святої Параскеви
Церква святої Параскеви 1916 рік

До 1975 року в центрі Стоянова стояла українська дерев'яна трибанна церква - церква святої Параскеви, збудована у 1822 році. Службу Божу там правили на Різдво та Великдень, а вечірні - щонеділі. За часів отця Дмитра Шуля біля неї було збудовано мурований дім для сестер служниць, який існував до 1939 року. Починаючи від часів Першої світової війни за цією церквою закріпилась назва "стара церква", яка використовується і по сьогоднішній день.

Розповідають, що ця церква стояла на місці стоянівського цвинтаря, де колись був василіанський монастир. А після розпаду монастиря її перенесли до центру села.

Церква святої Параскеви
Церква святої Параскеви 1960-ті роки

На жаль, старій церкві не судилось залишитись в Стоянові. Почалося все у 1970 році напередодні виборів до Верховної Ради УРСР. Роз'їжджаючи по округу, кандидат у депутати Іван Грушецький прибув до Стоянова. Тут він звернув увагу на стару церкву, яка стояла біля нового будинку культури і висловив побажання, щоб вона не псувала вигляду.

Не зважаючи не те, що церква була пам'яткою архітектури, її хотіли знищити. Завдяки втручанню обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, обласна влада запропонувала забрати церкву до "Музею просто неба". Присутній у той час в Україні Петро Кравчук, впливовий комуніст Канади родом зі Стоянова, розуміючи, що церкву можуть знищити, підтримав цю ідею. Врешті, зважаючи на це, храмові дозволили жити.

Церква під час відновлення 1990 рік
Церква під час відновлення 1990 рік

Для перевезення церкви місцевий колгосп виділив 15 тисяч рублів. В 1975 році церква була розібрана і перевезена до музею. Дуже довго не міг музей розпочати відновлення церкви на території, бо в обкомі КПУ вважали, що церков уже достатньо і треба більше показувати побут та класове розшарування селян. Але під тиском громадськості реставрація розпочалась. У 1991 році завершено відтворення після 20-річної боротьби громадськості за її життя. Та навіть після цього споруда довго була закрита. Це було спричинене браком коштів і працівників музею, які б розповідали всім охочим історію цієї пам'ятки і стежили за порядком на її території.

Згодом церкву було реставровано. Покрівлю даху замінили на дерев'яний ґонт. Збереглись лише елементи рідної бляхи, які можна побачити на верхніх малих куполах - ліхтарях. Цей крок був здійснений для того, щоб церква "вписувалась" у масу інших церков, які є в музеї. Крім того, працівники музею стверджують, що саме ґонт був першою оригінальною покрівлею церкви.

Церква святої Параскеви
Церква святої Параскеви 2010 рік

Церква належить до галицького типу дерев'яних культових споруд. У плані складається з трьох квадратів розташованих по осі що орієнтуються зі сходу на захід. З двох боків до центрального зрубу нави прилягають бабинець і вівтар. Кожен зруб завершується витягнутими догори банями, які увінчані глухими ліхтарями з маківками. Бані влаштовані на дуже низьких восьмериках - підбанниках, які з'єднуються зі зрубами за допомогою парусів. Внизу церква оперезана піддашшям на кронштейнах. Стіни бані, крім нижньої частини, обшиті ґонтом.

У 2018-2019 роках було проведено реставрацію дерев'яної церкви. Було змінено покрівлю, облицювання та частину підлоги, проведено заміну аварійних ділянок зрубу та пошкоджених елементів склепінь бані, відреставровано хрести. Також підлога та баня церкви були оброблені захисними матеріалами. 

Зараз туристи мають змогу ознайомитися з церквою вповні, у храмі (у середу та неділю) проводять богослужіння.

Джерела інформації:

Архип Данилюк "Музей в Шевченківському гаї" - Львів, 1993

Володимир Оренчук "Таким я був; Автобіографічна сповідь" - Саннівейл, Каліфорнія, 1982

"Надбужанщина - Історично-мемуарний збірник" том 2-ий - Нью-Йорк, 1989

Петро Кравчук "Без недомовок" - Торонто, 1995